Як виховати дитину трьох років


Как воспитать ребенка трех лет
Чи знаємо ми, що капризи і впертості найчастіше викликані тим, що трирічні діти вважають себе вже дорослими, а ми цього не помічаємо і не приймаємо. З цим пов’язаний криза трьох років. Це складний період і для дитини, і для дорослого. Чим він скінчиться, з якими наслідками, — залежить від нас. Як вчинити, щоб не втратити повагу дитини, визнати його право вибору і в той же час направити його бажання в потрібне русло. А можна поступатися у всьому. Ми ж пропонуємо деякі педагогічні прийоми для розв’язання конфліктних ситуацій, засновані на знанні психологічних особливостей дітей трьох років. Чому син або дочка повинна їсти ту кашу, яку запропонувала мама, а не ту, яку він( а), вибрав( а) сам( а). Чому треба лягати спати, коли мама з татом дивляться телевізор, а гра дитини в самому розпалі. Ось типові конфлікти батьків і дітей трьох — чотирьох років. Вирішуючи їх, не можна забувати, що кожна дитина — це особистість, єдина і неповторна. Не всі прийоми знадобляться для ВАШОЇ дитини, з них треба вибрати ті, які допоможуть вийти з конфлікту без шкоди для обох сторін. Любити дитину за те, що він є, а не за те, що він «хороший», і нічого не вимагати натомість. (Я тебе кохаю, і ти повинен мене слухатися. — Але хіба за любов ми повинні. Надавати дитині право вибору, можливість мати власну думку, адже він такий же член сім’ї, як і всі інші. Частіше хвалити малюка за хороші вчинки. Не бійтеся, ви не перехвалити. Допоміг мені, та й іграшки задоволені. А інакше б вони засмутилися, та й я теж.
Також хочемо вам порекомендувати http://detki-superdetki.ru/
Бути з дитиною на рівних, а не тиснути на нього своїм авторитетом (адже авторитетом тиснути не можна, його треба заслужити). Частіше грати з ним, адже у грі він дорослий і все вміє робити сам. А якщо він «дорослий» у грі, так, може, і криза мине непомітно, плавно. Вимагати щось від дитини з повагою до нього (Я тебе люблю, але поки ти не вмиєшся, ми не підемо гуляти. У тебе свої умови, у мене свої. Засуджувати окремий вчинок, а не саму дитину. ♦ При осуді порівнювати поганий вчинок дитини з його добрим вчинком. ) Обіймати дитину не менше 5 разів на день. Це дає дитині відчуття захищеності, впевненості в собі. Його люблять, значить, він хороший. Порівнювати вчинки дитини з поведінкою інших дітей. Це принижує його, створює невпевненість у собі. Звідси сором і страх: а раптом її розлюблять. Лаяти дитину за погані вчинки.